DNS (Domain Name System) сервер — це комп'ютер або мережа комп'ютерів, що здійснює перетворення доменних імен в IP-адреси та вирішення процесу (перетворення IP-адрес в доменні імена). В основі роботи DNS лежить принцип розподіленої бази даних, яка містить відповідність між доменними іменами та IP-адресами комп'ютерів.
Процес роботи DNS можна уявити наступним чином:
-
Користувач вводить доменне ім'я (наприклад, www.twitter.com) у веб-браузер.
-
Веб-браузер відправляє запит на вирішення доменного імені до DNS сервера.
-
DNS сервер перевіряє свою базу даних на наявність відповідної IP-адреси для заданого доменного імені. Якщо IP-адреса знайдена, вона повертається до веб-браузера.
-
Якщо DNS сервер не має відповіді в своїй базі даних, він звертається до іншого DNS сервера на вищому рівні ієрархії.
-
Цей процес повторюється, поки не буде знайдена відповідна IP-адреса для доменного імені.
-
DNS сервер повертає знайдену IP-адресу веб-браузеру.
-
Веб-браузер використовує отриману IP-адресу для встановлення з'єднання з веб-сервером, що відповідає за задане доменне ім'я.
DNS сервери формують ієрархічну структуру, в якій сервери на верхньому рівні знаходяться ближче до кореневих доменів (наприклад, .com, .org, .net), а сервери на нижчому рівні відповідають конкретним доменам. Це дозволяє розподілити навантаження на сервери і забезпечити швидке вирішення доменних імен.
Коли DNS сервер отримує запит на вирішення доменного імені, він може зберігати цю інформацію в кеші протягом певного часу. Це дозволяє зменшити час вирішення для повторних запитів до того ж доменного імені.
У загальному, робота DNS сервера полягає в пошуку і поверненні IP-адрес для доменних імен, що допомагає забезпечити коректн маршрутизацію трафіку в Інтернеті та зручну навігацію користувачам.